/Files/images/изображение_2021-02-17_112814.png /Files/images/dovira.jpg

Що таке булінг?

2 жовтня Верховна рада України ухвалилазакон про протидію булінгув першому читанні. Це дозволить на законодавчому рівні визначити явище булінгу, шляхи його протидії, а також встановити адміністративну відповідальність за цькування.

Відповідне рішення ВР назрівало вже давно, оскільки булінг для України став справжньою катастрофою. ЗаданимиДитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), минулого року67% українських дітей віком від 11 до 17 роківбули жертвами, кривдниками або свідками булінгу.

Крім того, згідно з дослідженнями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна входить в першу десятку країн Європи (9 місце з 42 країн) за його поширеністю серед 11-15-річних школярів.

Ми пропонуємо вам розглянути це небезпечне явище детальніше, визначити його основні ознаки й з’ясувати, як допомогти власній дитині почуватися безпечно.

Що таке булінг?

Булінг (від англ. to bull — переслідувати)— це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Дослідники зазначають, що булінгвідрізняється від сваркиміж дітьми тим, що:

· він супроводжується реальнимфізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;

· в ситуації завжди беруть участьтри сторони:той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;

· віннегативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;

·може виникати спонтанно,коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;

· вінможе повторюватисябагато разів.

Яким буває булінг?

Цькування може мати різні форми:

·Фізичний булінг(штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).

·Вербальне цькування(обзивання чи глузування).

·Булінг стосунків(relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.

·Кібербулінг(приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

Кіберагресористворюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

Інтернет додає булінгутаких ознак:

·цілодобове втручання вособисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;

·блискавичність поширенняінформації;

· можливістьанонімного переслідування.

Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер та стосунків —мають тенденцію виникати одночасно.

Чому діти булять?

Діти-агресорине до кінця розуміють,якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання над слабшою дитиною. Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вонивідчувають себе сильними та «крутими».

Деякі діти булять, тому щосамі постраждали від насильства(вдома, в спортивній секції, в іншій школі тощо). В таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання й приниження слабших за себе.

До того ж, нападаючи на когось, вонизахищаються від цькування.Іноді такі діти дуже імпульсивні й не можуть контролювати свій гнів. В таких випадках справа нерідко доходить до фізичного насильства.

Хто стає жертвою булінгу?

В групі ризику може опинитися будь-яка дитина, якавирізняєтьсяіз загального кола своїх однолітків. Дітей можуть цькувати за:

·зовнішній вигляд(підґрунтям для глузувань може стати занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, національність, фізичні обмеження);

·успішність або неуспішність у навчанні;

·матеріальніможливості;

· особливостіхарактеру.

Крім того, жертвою булінгу може стати той, комускладно спілкуватисяз однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

Варто зазначити, щосором’язливіта закриті до спілкування діти стають жертвами булінгув 2 рази частіше.

Всі ці риси не обов’язково, але можуть призводити до цькування (зазвичайу школі чи в соціальних мережах).

До чого призводить булінг?

Особливість цькування в тому, що він негативно впливає на всіх учасників (жертв, агресорів та спостерігачів) та маєдеструктивні наслідкив їхньому майбутньому житті:

· Жертвивтрачають відчуття безпеки, перебувають у станібезпорадності та страху,втрачають повагу до себе та інтерес до навчання. Булінг провокуєтривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, може призводити дорозладів харчової поведінки (анорексія, булімія) та виникнення суїцидальних думок.

· За данимидосліджень у Фінляндії,діти, які стали жертвою переслідувань, у 4 рази більш схильні до суїцидальних настроїв, ніж їхні однолітки, які не були об’єктами булінгу.

·Агресоричастіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони,мають досвід вживання алкоголю й наркотичних речовин.

·Спостерігачічасто страждають відвідчуття безпорадності, етичного конфлікту,схильні до депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Дослідники стверджують, що навіть поодинокий випадок булінгу залишаєглибокий емоційний сліду психіці дитини.

Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?

Зверніть увагу на дев’ять найпоширеніших ознак:

1. В дитинимало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.

2.Боїться ходити до школиабо брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).

3. В дитини з’являютьсязіпсовані речі.

4. Вонавтрачає інтерес до навчанняабо раптом починає погано вчитися.

5. Приходить додому сумна, похмура,зі сльозами(або ж такі ознаки з’являються після спілкування в соціальних мережах).

6. Постійновідмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.

7.Має розлади снуабо часті погані сни.

8.Втрачає апетит,проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.

9. Дитинананосить собі ушкодження.

Якщо дитину шантажують у школі, вонаможе почати просити додаткові грошіна кишенькові витрати, щобвідкупитися від агресора.

Як запобігати булінгу?

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому,якщо ви стали свідком булінгу:

1.Негайно втручайтесята зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.

2.Зберігайте спокійта будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.

3. Займітьнейтральну позицію— обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.

4. Поясніть,які саме дії є булінгом і чому їх необхідно припинити.

5. Уникайте в спілкуванні слів «жертва» чи «агресор» длязапобігання тавруванню й розподілу ролей

6.Повідомте керівництво навчального закладупро ситуацію, що склалася, й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.

У Європі в складних ситуаціях булінгу застосовуютьмеханізм шкільної медіації,коли спеціально підготовленийпедагог чи психолог,який не має жодного стосунку до конфлікту,модерує зустрічі між дітьми, їхніми батьками та вчителями. Всі отримують право висловитися, поглянути на ситуацію з різних точок зору.

В Україні поступово теж запроваджують цю практику. В рамках кампанії#CтопБулінгМіністерство юстиціїрозробилоінформаційні матеріали з рекомендаціями для батьків, як діяти, коли їхнядитина постраждала від булінгу або ж сама стала булером.

Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?

Діти зазвичай соромляться говорити про те, що стали жертвами булінгу, й схильні звинувачувати себе.Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини.Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

·Зберігайте спокій, будьте терплячими,не потрібно тиснути на дитину.

· Поговоріть з дитиною,дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації,що склалася, готові вислухати й допомогти .

· Запитайте, яка допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

· Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у випадку цькування(психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

·Повідомте керівництво навчального закладупро ситуацію, що склалася, й вимагайте належного її врегулювання.

·Підтримайте свою дитину в налагодженні стосунків з одноліткамита підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

· У випадку, якщо вирішити ситуацію на рівні школи не вдається,повідомте поліцію.Захистіть свою дитину від цькування!

«Для батьків дуже важливо вміти попередити або належним чином відреагувати на булінг, з яким стикаються їхні діти. Вони мають бути уважними, спілкуватися та підтримувати своїх дітей»,—підкреслюєДжованна Барберіс, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу:

·Відверто поговоріть з дитиноюпро те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

·Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

· Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якогонастає відповідальність.

·Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку,але не погрожуйте обмеженнями й покараннями.

·Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.Адже агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це тривалий процес, який потребує витримки й терпіння.

Насильство в сім’ї

Чи знаєте ви, що:

_ Діти бачать, чують та пам’ятають більше, ніж вважають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі у конфлікті(захоплена грою, дивиться телевізор). Але на справді діти завжди знають, коли їхні батьки сваряться.

_ Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство.

Будь яке домашнє насильство, незалежно від того,спрямоване воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім’ї, травмує дитину.

Пам’ятайте !

Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?

Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють:

1.Насильство – це засіб розв’язання конфліктів або отриманого бажаного. Цю навичку вони переносять в оточення спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні й близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та на своїх дітей.

2.Довіряти людям, особливо дорослим – небезпечно.

У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

3.Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито.

Дитина не може виявити свої справжні почуття в сім’ї, тому що або до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. І тоді вона втрачає навичку – виявляти справжні почуття.

І в результаті дитина:

_ або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;

_ або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де в стосунках із дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими потребами, тиск, приниження одне одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, що не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

Рекомендації практичного психолога, педагогам щодо уникнення булінгу та вирішення проблем, пов’язаних з ним:

1.Посильте контроль зі сторони педагогів за поведінкою дітей поза класом.2. Стежте за груповою динамікою класу, щоб вчасно виявляти випадки булінгу та реагувати на них.3. Якщо Ви вважаєте, що дитина стала жертвою булінгу, перш за все, переконайтеся, що це дійсно цькування, а не локальний конфлікт.4. Заохочуйте дітей розповісти про свої проблеми вам, або своїм батькам.5. Заохочуйте батьків виявляти проблеми спілкування та взаємодії дитини в колективі, звертатися до практичного психолога.6. Для вирішення ситуації шкільному психологу варто працювати не лише з дитиною, яка стала жертвою булінгу, чи з переслідувачем, але з усім класом.7. Приверніть до проблеми увагу та зусилля інших батьків.8. Зверніться на Національну дитячу «гарячу» лінію: 0 800 500 225 або 116 111

/Files/images/изображение_2021-02-17_113336.png План заходів щодо профілактики булінгу

План заходів щодо попередження правопорушення

План заходів щодо попередження домашньому гасильству

План заходів щодо протидії торгівлі людьми

Кiлькiсть переглядiв: 201

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.