Повернутися до звичайного режиму

Щодо організації дистанційного навчання

Лист МОН № 1/9-609 від 02.11.20 року

  • Друкувати
  • Запитати
  • Надіслати другу
  • Поділитись
  • Підписатись на новини

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-609 від 02 листопада 2020 року

Керівникам місцевих органівуправління у сфері освіти

Керівникам закладів загальноїсередньої освіти

Щодо організації дистанційного навчання

Шановні колеги!

У зв'язку з набранням чинності 16 жовтня 2020 року Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року№ 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224 (далі - Положення), МОН надає рекомендації закладам загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) щодо організації освітнього процесу під час дистанційного навчання.

Відповідно до цього Положення в рамках організації дистанційного навчання може здійснюватися:

  • забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти);
  • використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем), у тому числі під час карантину та інших надзвичайних обставин.

В умовах реформування системи освіти, що зумовлює використання нових підходів до розподілу повноважень між закладам освіти та їх засновниками, формування системи партнерських відносин учасників освітнього процесу, а також з урахуванням особливостей організації дистанційного навчання (в умовах віддаленості учасників освітнього процесу), важливо брати до уваги:

  • можливість закладу освіти відповідно до частини третьої статті 2Закону України «Про освіту»діяти у рамках власної автономії та приймати рішення з питань, не врегульованих законодавством (Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», цим Положенням та іншими актами законодавства);
  • визначені законодавством повноваження засновника і керівника закладу освіти;
  • права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу.

Відповідно до пунктів 6, 11, 12 розділу І, пунктів 3, 5 розділу ІV Положеннязаклад освіти у рамках власної автономії має можливість:

  • визначати в освітній(їх) програмі(ах) закладу освіти форми організації освітнього процесу для забезпечення дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо);
  • обирати (схвалювати педагогічною радою закладу освіти) конкретні електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання (Moodle, Google Classroom, Zoom тощо). Такий вибір полегшує учасникам дистанційного навчання процес організації навчання та користування відповідними електронними ресурсами (перш за все, учнями). Водночас педагогічні працівники обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняття в синхронному або асинхронному режимі. Такі дії педагогічних працівників не потребують погодження/схвалення;
  • використовувати електронні освітні ресурси, створені педагогічними працівниками закладу освіти, а у разі використання інших електронних освітніх ресурсів - забезпечувати їх перевірку щодо відповідності державним стандартам освіти, типовим освітнім і модельним навчальним програмам, мові освіти, іншим вимогам законодавства у сфері загальної середньої освіти. Таку перевірку здійснюють педагогічні працівники, які добирають відповідні ресурси для використання в освітньому процесі. Також окремі електронні освітні ресурси, яким надано гриф МОН, включаються до Електронного реєстру щодо надання грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, що доступний за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/grifi-ta-svidoctva/reyestr-grifiv-ta-svidoctv-mon;
  • використовувати електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденник1;
  • здійснювати моніторинг і контроль якості дистанційного навчання в закладі освіти (у тому числі застосовувати схвалений педагогічною радою спосіб здійснення керівником закладу контролю за виконанням освітніх програм).

При цьому заклад освіти має діяти в інтересах дитини, зокрема відповідно до пунктів 7, 9, 10 розділу І Положення:

  • організовувати дистанційне навчання для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп'ютерною технікою2. Наявність таких протипоказань встановлюються на підставі медичного висновку чи іншого документа, виданого закладом охорони здоров'я (особою, яка провадить діяльність з медичної практики на підставі ліцензії) та добровільно поданого батьками або іншими законними представниками учня (далі - батьки) до закладу освіти. Якщо заклад освіти організовує дистанційне навчання в умовах карантину або інших надзвичайних обставин, доцільно погодити з одним з батьків учня, який має відповідні протипоказання, форми взаємодії педагогічних працівників з ним і засоби навчання, що можуть використовуватися;
  • дотримуватися санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей та постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час (домашніх завдань);
  • створювати умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами (застосування допоміжних технологій навчання, підтримка з боку асистента вчителя та/або асистента учня, проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) тощо) з обов'язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;
  • використовувати доступні засоби комунікації (телефонний, поштовий зв'язок тощо) для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров'я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання тощо);
  • дотримуватися вимог щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу в електронному освітньому середовищі.

Засновник закладу освітивідповідно до Положення:

  • забезпечує системотехнічне забезпечення дистанційного навчання в закладі освіти (пункт 2 розділу IV Положення);
  • може приймати рішення щодо надання педагогічним працівникам персональних комп'ютерів у тимчасове користування (пункт 12 розділу І).

Таке рішення може прийматися у разі, якщо карантин або інші надзвичайні обставини унеможливлюють відвідування закладу освіти і педагогічний працівник не може використовувати для організації дистанційного навчання системотехнічне забезпечення закладу освіти і водночас у нього відсутня власна комп'ютерна техніка.

Засновник і керівник закладу освітизабезпечують організаційну та методичну підтримку педагогічних працівників для реалізації дистанційного навчання (пункт 12 розділу І).

У рамках такої підтримки може бути організовано навчання з оволодіння навичками роботи з електронними ресурсами, ефективними методиками дистанційного навчання; здійснено планування обсягу коштів, необхідних для підвищення кваліфікації педагогічних працівників (за напрямом використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі); створено умови для використання електронного класного журналу; визначено режим роботи закладу освіти з урахуванням особливостей організації дистанційного навчання; визначено в закладі освіти відповідальну особу за організацію дистанційного навчання тощо.

У разі потреби в закладі освіти може бути розроблено Положення про організацію дистанційного навчання в закладі освіти, яке затверджується керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради).

Батькиє суб'єктами дистанційного навчання (разом із учнями та педагогічними працівниками) і надзвичайно важливе значення має їх сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною певних результатів навчання.

Під час дистанційного навчання (як і під час очного) батьки мають права та обов'язки, визначені статтею 55Закону України «Про освіту», частиною другою статті 14, частиною другою статті 20, статтями 25 1 30, частиною п'ятою статті 59Закону України «Про повну загальну середню освіту», пунктом 13 розділу І, пунктом 2 розділу ІІ, пунктом 5 розділу ІІІ Положення.

Батьки, які виявляють бажання щодо організації дистанційного навчання своєї дитини, у відповідній заяві підтверджують наявність умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах (пункт 4 розділу ІІ, пункт 3 розділу ІІІ Положення).

Зауважуємо про необхідність налагодження та підтримання зворотного зв'язку та конструктивної комунікації між учасниками освітнього процесу, які спільними зусиллями забезпечують досягнення результатів навчання, визначених державними стандартами освіти.

Зміст освіти, обсяг навчального навантаження.Організація дистанційного навчання не потребує розроблення та затвердження окремих освітніх програм і навчальних програм із навчальних предметів (інтегрованих курсів). Незалежно від форми здобуття освіти згідно з частиною другою статті 44Закону України «Про повну загальну середню освіту»заклад освіти забезпечує виконання державного(их) стандарту(ів) освіти на відповідному рівні(ях) повної загальної середньої освіти.

Обсяг навчального навантаження при організації дистанційного навчання не зменшується, а реалізується в синхронному та асинхронному режимах відповідно до пункту 7 розділу І Положення (з урахуванням необхідності запобігання погіршенню здоров'я учасників дистанційного навчання, а також технічних можливостей для синхронної взаємодії).

Оцінюваннярезультатів дистанційного навчання учнів передбачає, що:

  • учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов'язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
  • види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти (наприклад, лише річне оцінювання для екстернів);
  • результати оцінювання фіксуються у класних журналах і свідоцтвах досягнень;
  • оцінювання може здійснюватися з за з системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою закладу освіти (за наявності правил переведення такої шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством);
  • оцінювання може відбуватися очно або дистанційно (з дотриманням академічної доброчесності).

Заклади освіти можуть використовувати окремі, актуальні наразі, рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання, надані листом МОН від 16.04.2020№ 1/9-213«Щодо проведення підсумкового оцінювання та з організованого з завершення 2019-2020 навчального року».

Облік навчальних занять, оплата праці педагогічних працівників.У класному журналі необхідно зазначати режим проведення (синхронний, асинхронний) конкретного навчального заняття. Відмітка про відсутність учня може робитися лише під час навчального заняття в синхронному режимі. Проведення всіх навчальних занять (незалежно від режиму проведення) датується відповідно до календарно-тематичного планування.

Оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Кодексу законів по працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінет Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 року№ 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410, Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15 квітня 1993 року№ 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (застосовується в частині, що не суперечить зазначеному наказу МОН від 26 вересня 2005 року№ 557), та деяких інших актів законодавства.

Наразі законодавством не визначено особливостей оплати праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання. Водночас при організації дистанційного навчання зберігаються доплати за перевірку навчальних робіт учнів, роботу в інклюзивних класах (групах), надбавки за складність, напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, інші доплати і надбавки відповідно до законодавства.

З метою дотримання прав педагогічних працівників дистанційне навчання має організовуватися в межах їхнього робочого часу, з урахуванням режиму роботи закладу освіти. Привертаємо увагу до того, що відповідно до частини першої статті 24Закону України «Про повну загальну середню освіту»робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Принагідно зауважуємо прозастереження Міністерства фінансів України, висловлене листом від 09.09.2020 № 36000-01-5/27633, щодо необхідності забезпечення якісного освітнього процесу, справедливої та об'єктивної оцінки професійної діяльності вчителів під час дистанційного навчання (під час карантину у 2019/2020 навчальному році частина педагогічних працівників діяла в умовах значного навантаження, викликаного інтенсивним проведення онлайн уроків, інша частина - не використовувала технології дистанційного навчання (за наявної можливості), водночас усім педагогічним працівникам виплачувалася заробітна плата у повному обсязі).

З метою запобігання подібним ситуаціям у Положенні(пункти 6-8, 12 розділу І, пункти 5, 6 розділу IV) визначено, що:

  • організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб'єктів дистанційного навчання;
  • не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі;
  • заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм (за потреби) підтримки в освітньому процесі;
  • керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю (у спосіб, схвалений педагогічною радою) за виконанням освітніх програм;
  • педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, мають підвищувати свою кваліфікацію щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі. Зауважуємо, що обов'язкової наявності у педагогічних працівників документів про підвищення кваліфікації шляхом формальної освіти Положенням не передбачається. Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі шляхом формальної та неформальної освіти належить до повноважень педагогічної ради закладу освіти (частина друга статті 58Закону України «Про освіту»);
  • заклади освіти, які організовують дистанційне навчання, мають включати до внутрішньої системи забезпечення якості освіти механізм моніторингу та контролю якості дистанційного навчання. Такий механізм може включати відстеження регулярності синхронної взаємодії, формування в учнів навичок самоконтролю, способи забезпечення академічної доброчесності в умовах віддаленості учасників дистанційного навчання, різні методи вивчення думки учасників освітнього процесу щодо недоліків і труднощів у навчанні, визначення потреби у навчанні педагогічних працівників та організація відповідного з навчання (у тому числі взаємонавчання педагогічних працівників одного закладу освіти) тощо.

При організації дистанційної форми здобуття освіти (як окремоїформи) слід брати до уваги, що:

  • дистанційна форма здобуття освіти може організовуватися будь-якими закладами освіти, що мають ліцензію на певний рівень повної загальної середньої освіти (законодавством не передбачено видання окремої ліцензії на дистанційну або іншу форму здобуття освіти), а також незалежно від території обслуговування;
  • заклад освіти має оприлюднити на своєму вебсайті (за його відсутності - на вебсайті засновника) інформацію про можливість забезпечення ним здобуття освіти за дистанційною формою;
  • рішення закладу освіти про організацію дистанційної форми не потребує погодження із засновником, але обов'язковим є дотримання вимог щодо системотехнічного та іншого забезпечення дистанційного навчання відповідно до розділу IV Положення;
  • має бути створено клас(и) з дистанційною формою здобуття освіти (наповнюваність класів визначається відповідно до частини другої статті 12Закону України «Про повну загальну середню освіту»);
  • зарахування (переведення) на дистанційну форму потребує наявності заяви повнолітнього учня або одного з батьків (вибір такої форми є добровільним). Заяву може бути подано дистанційно, зокрема електронною поштою;
  • скасовано вимогу щодо наявності високого рівня результатів навчання учнів як умову навчання на дистанційною формою. Таку можливість має будь-який учень для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
  • результати річного оцінювання учня мають значення для визначення його можливості продовжувати навчання за дистанційною формою відповідно до пункту 5 розділу II Положення.

Зауважуємо, щокарантин та інші надзвичайні обставини, що тимчасово унеможливлюють відвідування закладів освіти, не потребують переведення учнів на дистанційну форму.Освітній процес може продовжуватися з використанням технологій дистанційного навчання на денній або іншій формі здобуття освіти, на яку учнів зараховано.

Особливості використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти.Такі технології можуть використовуватися на очній (денній, вечірній), заочній, мережевій, екстернатній, сімейній (домашній) формах, педагогічному патронажі.

Саме за поєднанням очної форми і технологій дистанційного навчання у педагогічній теорії та практиці закріпився термін «змішане навчання» («комбіноване навчання», «blended learning»). Така освітня технологія застосовується для вивчення окремих тем навчального предмету, проведення окремих навчальних занять тощо.

Пунктом 3 розділу III Положення передбачено можливість реалізувати один з варіантів «ротаційної» моделі змішаного навчання, коли окремі теми з навчального предмету (інтегрованого курсу) частиною учнів класу вивчаються очно, іншою частиною учнів класу - дистанційно. Інші моделі змішаного навчання можуть реалізовуватися у рамках автономії закладу освіти.

Технології дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення можуть використовуватися:

  • за бажанням здобувача освіти або його батьківдля реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня або для забезпечення проведення (надання) дистанційно додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами (підпункти 4, 6 пункту 1 розділу IIІ). Таке бажання засвідчується відповідною заявою. Організація навчання потребує складання індивідуального навчального плану. У такому випадку педагогічна рада закладу освіти розглядає питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до статті 14Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
  • за рішенням педагогічної ради(як до початку навчального року, так і упродовж нього у випадку настання надзвичайних або інших обставин, що потребують організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання);
  • за ініціативою педагогічних працівниківз метою використання технологій дистанційного навчання для проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання тощо (з відповідним узгодженням розкладу навчальних занять).

У випадках прийняття відповідного рішення педагогічною радою або за ініціативою педагогічних працівників рекомендуємо узгоджувати його з органами батьківського та/або учнівського самоврядування в закладі освіти. Формування розкладу навчальних занять за умов, коли лише окремі заняття проводяться дистанційно, має здійснюватися з урахуванням інтересів всіх учасників освітнього процесу.

Зауважуємо, що листи Міністерства освіти і науки України мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

З повагою заступник Міністра Світлана Даниленко


Синхронне й асинхронне дистанційне навчання

У переважній більшості шкіл цей навчальний рік відбувається у форматі змішаного навчання, коли практикують поєднання різних режимів роботи (онлайн та аудиторна) у різних класах чи в різний часу.

Непросто вибрати конкретну комбінацію, яка найкраще підійде для умов, особливостей та обмежень закладу, класу, колективу вчителів і родинної спільноти. А для онлайнової частини змішаного навчання потрібно обирати синхронний чи асинхронний режим взаємодій. Розглянемо їхні особливості докладніше.

Отож,синхронний режимпередбачаєвзаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасникиодночасноперебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції. Інакше кажучи, це проведення уроку в режимі реального часу в обраному цифровому середовищі. Рівночасно присутні вчитель та учні класу, спілкуючись приблизно так, як це відбувається на звичайному уроці.

Асинхронний режимозначаєвзаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, за якої учасники взаємодіють між собоюіз затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. Можна сказати, що це режим більш самостійного навчання, яке, водночас, підтримується вчителем з використанням відповідних цифрових інструментів.

Які переваги та недоліки цих форматів навчання?

Синхронне навчання – це швидкий і безпосереднійзворотний зв'язок, як від учителя, так і від учнів. Відповіді та реакції надаються в режимі реального часу, майже так само, як і на звичайному уроці. Звісно, є технологічні обмеження, які означають, що одночасно говоритиме лише хтось один, і на екрані можна побачити не всіх учасників воднораз, якщо їх достатньо багато. Лише в синхронному форматі можна організувати безпосереднювзаємодію учнів у малих групах, швидко обговорити питання та прийняти рішення.

Однак, синхронне навчання вимагає онлайн-присутності вчітко визначений час. Це може бути проблемою, особливо коли вдома є кілька осіб з графіками, що накладаються. Певна частина синхронного заняття йде на узгодження технічних перешкод, перепитування й уточнення через непередбачувані перебої зі зв’язком та інші організаційні моменти.

Натомість асинхронний режим передбачає роботуза власним графіком та у власному темпій максимально використовує переваги змішаного навчання. Це дозволяє опановувати матеріал, орієнтуючись на власне розуміння, а не на темп решти групи. Водночас, асинхронний режим може давати відчуття більшоїізольованості, адже знижується відчуття навчальної спільноти, якщо спеціально не підтримувати його. Крім того, це вимагає від учнів доволівисокої самодисциплінита розвиненого вміння керувати своїм часом, що може бути досить складним, зокрема за відсутності попереднього досвіду такої роботи.

Таким чином, розглянувши особливості цих форматів навчання, можна виокремити види та форми діяльностей, які дозволять максимально ефективно застосувати кожен із цих режимів.

Організаційні моменти та консультації

Синхронне заняття варто використовувати дляорганізації навчального процесу, відповідей на запитання щодо змісту чи вирішення проблем щодо доступу до цифрових сервісів, які виникли в учнів, можливо, пропонуючи альтернативні варіанти виконання завдань.

Водночас, добре працює схема відведення певних періодів навчального дня дляконсультацій– учні знають, що можуть звернутись у цей час і отримати безпосередню відповідь. Якщо ж запитання виникає в інший момент, варто встановитиправиланадання відповіді поза межами таких консультацій. Наприклад, на запитання, отримане електронною поштою чи в месенджер між 9-ю та 15-ю годиною, можна очікувати відповідь упродовж однієї години.

При асинхронній організації навчального процесу особливої важливості набуває систематичність наповнення цифровоїнавчальної платформи, обраної закладом освіти. Потрібно надавати чіткі інструкції та передбачити різні канали комунікації (електронна пошта, доступна форма зворотного зв’язку, месенджер, телефон тощо) на випадок виникнення технічних негараздів.

Викладання нового матеріалу

За традиційного підходу на уроці вчитель повідомляє новий матеріал, а вдома (асинхронно) учні його опрацьовують, виконуючи вправи та завдання. Такий підхід є виправданим в окремих випадках, коли учні не мають попереднього досвіду самостійного опрацювання матеріалу, або цей матеріал є зовсім новим чи високої складності. Частіше ж доцільніше спробувати реалізовувати підхідперевернутого класу, коли сам новий матеріал опрацьовують асинхронно, а на онлайновому занятті відбувається його обговорення та практичне закріплення.

Таким чином учні можуть отримати матеріал у зручному для себе форматі. Це може бути опрацювання доступного підручника, відео-запису від свого вчителя, роликів з YouTube, TedX чи інших освітніх каналів, платформи Всеукраїнської школи онлайн тощо. Плануючи використання таких джерел, учитель має врахувати, що час опрацювання цих матеріалів не може перевищуватитривалості асинхронних занять.

Якщо заклад освіти має обґрунтовані сумніви щодо можливості всіх учнів підключитися до синхронних онлайнових занять, треба забезпечити отримання навчальних матеріалів та пояснень альтернативними шляхами. Це можуть бути відеозаписи, відкриті для перегляду в будь-який час, посилання на сторінки доступного підручника чи іншого посібника, надання доступу до презентації, конспекту заняття чи інших матеріалів.

Варто зазначити, що переважна більшість сервісів проведення онлайнових уроків дозволяють здійснюватизапис занять. В окремих випадках доступ до таких записів можна використати як альтернативу відвідуванню синхронних уроків за умови забезпечення:

· оптимальної тривалості та наповнення запису. У цифровому навчанні практикують короткі відеоролики тривалістю до 8-10 хвилин. Тож у разі планованого подальшого використання запису заняття варто обмежувати його тривалість або структурувати його таким чином, щоб можна було виокремити найбільш інформативний фрагмент.

· приватності учасників уроку. Бажано, щоб частина уроку, пропонована в записі, не містила відео- чи аудіоматеріалів учнів, присутніх на занятті. Оптимально, якщо такий запис обмежується фрагментом з поясненням учителя. Також можна надавати доступ до такого відео лише для учнів конкретного класу. Цього можна досягнути, розміщуючи це відео не у відкритому доступі YouTube, а, скажімо, на хмарному диску Google лише для учасників шкільного домену.

Практичне закріплення вивченого

Варто пам’ятати, що фронтальна робота не може займати більшість часу заняття, незалежно від обраного формату взаємодії. Доцільно відводити значну частину уроку на індивідуальну та групову роботу учнів, виконання практичних вправ і застосування активних методів навчання.

На синхронних заняттях варто використовуватиінтерактивні прийоми, практикуватироботу в малих групах(активовуючи кімнати breakout rooms відповідних сервісів відеоконференцій). Доречно буде скористатисьінструментамимиттєвої взаємодії, наприклад Kahoot, MentiMeter, Classtime та аналогічними. Іншими словами, максимально зважати на факт одночасної присутності великої кількості учасників для підтримки спільної роботи та взаємодій.

Можна створитишаблон завданняна білій дошці, доступний для заповнення кожним учнем індивідуально. Таку можливість надає, наприклад, сервіс WhiteBoard.Chat. Учитель може переглядати результати опрацювання шаблону усіма учнями й, за потреби, демонструвати окремі фрагменти розв’язків, коментуючи їх.

Однак, плануючи використання додаткових цифрових інструментів під час онлайнового заняття, варто врахувати, що не всі учні матимуть можливістьперемикатисяміж сервісом відеоконференції та іншим застосунком, особливо при роботі з мобільного телефону чи планшету.

Асинхронна практика має передбачати значний простір дляекспериментіві можливості виправити ймовірні помилки. Тому тут краще застосувати інструменти на кшталт LearningApps, LiveWorkSheets, та інші, які дозволяють виконувати завдання довільну кількість разів без ризику отримати погану оцінку. Крім того, гнучкий розподіл часу в асинхронному режимі доцільно використати для виконання творчих,проєктних робіт. Для реалізації диференційованого підходу можна скористатисядошками вибору, коли учням пропонують певний набір завдань на вибір, і вони виконують у довільному порядку всі або лише частину завдань. Важливо підібрати альтернативні завдання таким чином, щоб забезпечити досягнення запланованих результатів навчання, але, ймовірно, різними шляхами та способами.

Контроль і перевірка знань

Так само, як і попередні етапи, перевірку засвоєння матеріалу можна здійснювати в різних режимах і форматах. Синхронно краще організовуватиіндивідуальні розмовиз учнями, на яких обговорювати попередньо виконані завдання (знижуючи спокусу недотримання засад академічної недоброчесності). Асинхронно ж можна проводититести, або практикуватиіндивідуалізовані завданняв різних форматах.

Рефлексія

У синхронному режимі можна практикувати традиційний спектр рефлексивних вправ і запитань, а також використати цифрові інструменти, скажімо, шаблони MentiMeter, Miro чи інші.

Для мінімізації відчуття ізольованості та отримання зворотного зв’язку, зокрема при асинхронному навчанні, варто застосовуватиопитувальникирізних видів. Окрім стандартних інструментів створення форм (у хмарних сервісах Google чи Office 365), можна використатионлайнові дошки(Padlet, LinoIt, Flinga тощо), спільно формуючи їх наповнення, або взаємодіючи з готовими шаблонами.

Як поєднувати синхронне та асинхронне навчання?

Відповідно доположенняпро дистанційне навчання, «не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)».

Це можна реалізувати кількома моделями:

· онлайново відбуваєтьсякожен третій урок предмета, а для решти часу пропонують завдання для самостійного опрацювання та виконання;

· окремі предмети, за рішенням закладу освіти, можуть потребувати більше синхронного часу, аніж інші. У такому разі вони можуть мати більше онлайнових уроків, натомість інші дисципліни базуватимуться на асинхронному режимі взаємодій;

· тривалість онлайнового урокуможе становити 15 хвилин, а решту часу (30 хвилин) учні виконують завдання, базуючись на отриманому матеріалі.

Залежно від того, яку модель поєднання синхронного та асинхронного навчання обирає заклад і вчитель, можна по-різному наповнювати ці складові навчальними діяльностями.

Наприклад, можна розпочинати заняття синхронно, робити огляд матеріалу та спрямовувати учнів до попередньо записаного відеоуроку та набору практичних вправ і завдань, які опрацьовуються асинхронно. Наприкінці уроку відбувається повернення в спільний онлайн-простір, з’ясовуються проблемні моменти, даються відповіді на запитання, підбиваються підсумки, відбувається рефлексія.

Також можна відвести синхронний урок на розв’язування задач як для демонстрації певних прийомів учителем, так і розбору учнівських робіт. Асинхронно в такому разі відбувається закріплення вивченого.

Можна спланувати синхронне заняття таким чином, щоб упродовж його тривалості проводити опитування. У такому разі доцільно розбити клас на менші групи, щоб частина учнів працювала з учителем, відповідаючи на запитання індивідуально чи в малій групі, а решта класу працювала асинхронно над попередньо підготованими завданнями. За якийсь час (або на наступному занятті) групи міняються.

Таким чином, можна організувати онлайнову складову дистанційного навчання у різних комбінаціях синхронного й асинхронного режимів взаємодій, підсилюючи їх відповідні переваги

Кiлькiсть переглядiв: 619

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.